Довідка: булінг (англ. bully – залякувати, цькувати, задирати) – прояв агресії з подальшим залякуванням особистості, цькування та погрози, моральне приниження.

​

Проблема з цькуванням дітей у школах існувала завжди, утім про неї здебільшого не говорили. 

“Щоб побачити булінг у дії, варто розуміти, що є так звані зовнішні ознаки булінгу і психологічні. У дитини може бути понищене шкільне приладдя чи будь-які особисті речі, розірвана чи брудна одежа тощо. Коли, до прикладу, школяр відмовляється йти в школу без причини, прикидається хворим, різко починає погано вчитися чи коли в дитини мало або взагалі немає друзів – це можливі психологічні ознаки булінгу. Також варто звертати увагу на настрій і поведінку після школи: якщо дитина неодноразово повертається додому заплаканою, роздратованою чи сумною і не проявляє бажання розмовляти з батьками, потрібно подумати про те, чи не стала ваша дитина жертвою шкільного булінгу”.

Часто батьки не можуть зрозуміти, чому саме їхня дитина стала жертвою так званого булінгу.

Результати дослідження ЮНІСЕФ, проведені у 2017 році, показують, що вдвічі частіше жертвою цькування стають вразливі діти, які легко піддаються емоціям, закриті до спілкування, або ті, в родині яких існують економічні труднощі. Утім психологи кажуть, що жертвою цькування може стати будь-яка дитина, незалежно від статусу, яка “не така, як усі”, з нетиповою поведінкою чи зовнішнім виглядом.

Для вирішення проблеми цькування в школах потрібно працювати на всіх ланках: з батьками, вчителями та дітьми.

“Цькування серед учнів у школі – явище не нове. Проте через необмежений доступ до інформації в Інтернеті, жорстокі комп’ютерні ігри поняття булінгу значно помолодшало, я вважаю. Усе починається з емоційного тиску: глузування, бойкоту, насмішки, що, на жаль, може перерости у фізичні розправи. Ці знущання знімають на відеокамери смартфонів і поширюють в соцмережах, де отримують чимало переглядів і коментарів. Потім булінг переростає у погрози, залякування чи навіть шантаж – це такий собі сучасний дитячий тероризм”.

Дуже важливо відразу втрутитися і припинити цькування, вилучити відеоматеріали і обов’язково розмовляти зі школярами, розібратися в конфлікті, якщо він є, пояснювати наслідки знущань. Якщо булінг набрав обертів – проводити виховні бесіди не тільки з учнями, але й з батьками, звертатися за допомогою до шкільного психолога.

​

Декілька рекомендацій батькам, як не допустити, щоб їхня дитина стала жертвою психологічного цькування у школі.

1. Пам’ятайте: дитина не може впоратися з булінгом самостійно! Діти зазвичай не розповідають про насилля батькам, тому важливо навчитися розпізнавати ознаки булінгу.

2. Щодня розмовляти з дитиною про її справи в школі. Це кілька хвилин на день про те, як і з ким дитина проводить час у школі, що відбувається дорогою додому тощо. За розмовою спостерігати за настроєм дитини. За можливості відвідувати дитину у школі, зустрічати її зі школи.

3. Розвивати здорову звичку боротьби з хуліганством і нетерпимість до залякувань. Ваші діти повинні знати, що це ненормально залякувати чи стояти осторонь, коли ображають іншого. Навчити дитину просити про допомогу дорослих і не боятися розповідати про знущання. Пояснити, що вам (батькам) можна довіряти і ви допоможете у будь-якій ситуації.

4. Навчити дитину правильно користуватися Інтернетом, соціальними мережами. Пояснити, що таке кібербезпека і як протистояти кіберзалякуванню. Установити ліміт часу роботи в мережі.

5. Бути прикладом доброти і лідерства для своєї дитини. Кожного разу, коли ви говорите з іншою особою образливим тоном, ви вчите дитину знущанню. Важливо вчити дитину робити добро і проявляти співчуття. Це запорука хороших стосункі в з однолітками.

6. Якщо ваша дитина вже стала жертвою шкільного булінгу, за жодних умов не можна ігнорувати чи замовчувати виявлені факти жорстокої поведінки над дитиною. Рекомендовано повідомити в усній чи письмовій формі про насилля адміністрацію навчального закладу.

З 19 січня в Україні набув чинності закон щодо протидії булінгу. За моральне, або фізичне насильство, агресію, у будь-якій формі каратимуть штрафами.

Законопроект визначає «булінг» як «моральне або фізичне насильство, агресію у будь-якій формі або будь-які інші дії, вчинені з метою викликати страх, тривогу, підпорядкувати особу своїм інтересам, що мають ознаки свідомого жорстокого ставлення».

Документ передбачає систему штрафів за цькування, зокрема, якщо особа піддала іншу особу булінгу вперше, то вона зобов'язана буде сплатити від двадцяти (340 гривень) до п'ятдесяти (850 гривень) неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Якщо ці дії вчинив неповнолітній від 14 до 16 років, штраф мають сплатити батьки.

За повторне цькування винуватець повинен буде сплатити від ста (1700 гривень) до двохсот (3400 гривень) неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Приховування випадків булінгу педагогами тягне за собою накладення штрафу в розмірі від п'ятдесяти (850 гривень) до ста (1700 гривень) неоподаткованих мінімумів доходів громадян. 

Заступниця міністра юстиції Іванна Смачило зазначила: “Директори шкіл повинні будуть контролювати, як виконуються заходи по протидії булінгу, розглядати заяви про випадки цькування від учнів та їх батьків”.

​