Загальноосвітня середня школа – це центр всієї профорієнтаційної роботи, так як саме школа гарантує високий рівень освіти молодого покоління, як загального, так і політехнічного. Профорієнтація в школі виховує у молоді моральну готовність працювати. Також вона формує трудові навички та підстави для свідомого вибору професії.

ЩО ВКЛЮЧАЄ РОБОТА З ПРОФОРІЄНТАЦІЇ В ШКОЛІ?

• Знайомство школярів з різними галузями народного господарства і виробництва як на уроках трудового навчання, так і поза стінами школи.

• Формування у школярів різних навичок і умінь, які необхідні для виконання різних видів праці в промислових умовах.

• Ознайомлення учнів з найбільш поширеними і популярними професіями.

• Розкриття і вивчення нахилів, інтересів, бажань, здібностей, а також фізичних і психічних можливостей підлітків.

• Ознайомлення школярів з вимогами, які ставлять певні професії до формату технічних, спеціальних і загальноосвітніх знань, навичок, умінь і змісту роботи майбутніх фахівців.

• Надання підтримки учням у професійному самовизначенні допомогою педагогічної консультації про професії, їх вимоги, про навчальні заклади, де можна оволодіти відповідними професіями, про умови праці і тому подібне.

• Подальший аналіз і розбір ефективності застосованих раніше засобів педагогічного виховного впливу.

​

ПРОФОРІЄНТАЦІЙНА РОБОТА В ШКОЛІ

У 1-4-му класах учні привчаються любити і поважати працю, знайомляться з найпоширенішими професіями свого району, професій батьків. У дітей формуються певні трудові вміння. У 5-8-му класах вводиться систематичне ознайомлення учнів з професіями, їх змістом, вивчаються і спрямовуються їхні інтереси, таланти і здібності, організовується відповідна трудова діяльність. У 9-му класі узагальнюються результати профорієнтаційної роботи минулих років, уточнюються професійні наміри і складається план по профорієнтації в школі. Визначається майбутній вид навчання, проводиться систематичне ознайомлення учнів з різними професіями.

 

У 10-11-му класах завершується профорієнтація в школі учнів, узагальнюються знання про професії та спеціальності, розвиваються інтереси, таланти, схильності і здібності школярів з урахуванням індивідуальних особливостей кожного з них, забезпечується підготовка і можливість участі їх у практичній діяльності.

​

НАВІЩО ПОТРІБНА ПРОФОРІЄНТАЦІЯ

У віці 14-15 років більшість підлітків вперше серйозно замислюються про майбутню професію. З усіх школярів лише близько 15% хлопців мають чітке уявлення про те, чим вони хочуть займатися, стільки ж зовсім не мають найменшого уявлення про свою майбутню професію, а решта 70% розуміють, що вибір робити треба, але не знають, який саме.

Профорієнтація як напрям діяльності живе в окремому світі. Про неї згадують не тільки тоді, коли потрібно агітувати молодь в ту чи іншу сферу діяльності, коли виникає певний дефіцит робочий кадрів. Вона повинна бути орієнтована на чесність. Дитині не можна нав’язати якусь професію обманувши його очікування від свого вибору.

В радянській школі профорієнтація була поставлена масштабно: школярів водили на екскурсії, з виробництва приходили робітники школи, але тоді країна мала потребу в робочих кадрах. Було потрібно багато робочих по різних напрямках, тому на селекторах часто директорів лаяли за те, що школярі йдуть до 9 класу, а не в ПТУ.

Система профорієнтації і зараз впроваджується в школах і вже близько 70% всіх шкіл міста Москви працюють в заданому напрямку. І справа не тільки в тому, щоб підготувати потрібні кадри, і втілити в реальність бажання підлітків, а запобігти зростанню безробіття.

Більше 80% випускників Вузів відмовляються працювати за отриманими спеціальностями, а це цілих 5 років неправильно інвестованого часу і ще певної кількості грошових коштів.

Система профорієнтації в школі проводиться серед учнів 7-11 класів та має важливе практичне значення. Вона дозволяє:

• визначити професійні здібності школярів;

• допомогти школярам виявити свою власну сферу інтересів;

• заздалегідь визначитися зі своєю майбутньою професією;

• визначити профіль навчання у випускних класах середньої школи;

• обрати той навчальний заклад, де готують фахівців з обраної професії школярем.

Вибираючи, в який ВУЗ вступати, школяр повинен виходити з майбутньою професією, а не з тих міркувань, що «мої друзі надходять в МДІМВ, значить, і я за компанію піду вступати до МДІМВ».

 

ЯК ДОПОМОГТИ ДИТИНІ З ВИБОРОМ МАЙБУТНЬОЇ ПРОФЕСІЇ

Батьки часто думають про те, як допомогти дитині з вибором майбутньої професії. Дуже важливо надати дитині можливість спробувати себе в тій чи іншій сфері діяльності. Але жоден свідомий керівник не допустить школяра (хоч і старших класів) на виробництво. Для того, щоб спробувати свої сили в різних сферах діяльності, рекомендується відвідування різних спеціалізованих гуртків та секцій.

 

Гуртки дозволяють в досить вільній манері вибрати те, що краще виходить у дитини, визначити коло його пріоритетів. Все це необхідно для того, щоб допомогти дитині безпомилково обрати свою майбутню професію, яка не лише приноситиме дохід, але і радувати, на яку вранці ваша дитина буде збиратися з задоволенням.

Зараз ринок праці представлений величезним безліччю професій, і людина повинен бути обізнаний у цій різноманітті. Запитайте свого старшокласника, скільки професій він знає. Бажано, щоб він не тільки міг назвати професії (чим більше йому відомо, тим краще), але і міг в двох-трьох реченнях сказати, чим займається людина певної професії. Якщо ваш старшокласник назве 7-10 професій, то значить, у нього немає обізнаності, і йому складно зрозуміти, з чого він вибирає.

Дізнатися про розмаїття світу професій можна з профорієнтаційних тренінгів і методик, при відвідуванні освітніх установ на днях відкритих дверей, екскурсійні відвідування підприємств і спеціалістів, які на місцях вже здійснюють професійну діяльність.

Якщо у дитини є така можливість, і він включений у ці види діяльності, то, найімовірніше вже до 10-го класу він буде мати уявлення про спектр професій, які дні нього цікаві.

Не можна не згадати і про роль батьків у виборі професії своїй дитині. Нерідко можна почути фразу мами чи тата, що «я вирішила/вирішив, що моя дитина буде надходити в такий-то ВУЗ і буде (наприклад) хіміком».

У цьому випадку все залежить від рівня автономності абітурієнта і від того, наскільки він готовий підкоритися чужого вибору. Цілком ймовірно, що майбутнє своєї дитини такі батьки вибудовують за подобою ситуації «у мене не вийшло, значить, повинно вийти в тебе».

Можливо, такий сценарій має місце бути, якщо тип майбутньої професії дитини і батьків співпадають. Якщо ж будуть домінувати психологічні розбіжності в питанні вибору майбутньої професії, то дитина або зовсім не зможе вчитися в такому Вузі, або, отримавши відповідну освіту, він не зможе себе реалізувати, стати успішним і щасливим.

Правильний вибір майбутньої професії, дає можливість:

• виявити мотивації для подальшого розвитку в професійній сфері і подальшого кар’єрного розвитку;

• успішно саморозвиватися в обраному напрямку;

• успішно вирішувати питання, що стосуються зміни профілю діяльності або отримання додаткової освіти.

​